14 лютого - Міжнародний день боротьби з епілепсією
Сьогодні Міжнародний день боротьби з епілепсією, яка вважається одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини.
У більшості випадків епілепсії важко встановити причину її виникнення, але серед причин набутої епілепсії відмічають важку травму голови, пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди, вроджені відхилення, інсульт, інфекції мозку та мозкових оболонок, деякі генетичні синдроми, пухлини.
В усьому світі на епілепсію страждає близько 50 мільйонів людей, щороку вперше діагностується у 2,4 млн. осіб. В Україні налічується близько 100 тисяч людей з епілепсією, хоча за оцінками фахівців ця цифра є заниженою, оскільки багато випадків є досі недіагностованими.
До Міжнародного дня боротьби з епілепсією фахівці відділу медичних наук підготували віртуальну виставку: «Що треба знати і як надати першу медичну допомогу». Запрошуємо ознайомитися.
Експрес-ревю
Книжкова виставка: Бехтерєв - класик неврології і психіатрії (До 165-річчя від дня народження)
Володимир Михайлович Бехтерєв (1 лютого 1857 - 24 грудня 1927, Москва) - видатний російський лікар-психіатр, невропатолог, фізіолог, психолог, засновник рефлексології і патопсихологічного напряму в Росії, академік. У 1907 заснував у Санкт-Петербурзі психоневрологічний інститут, нині носить ім'я Бехтерєва.
Видатний український фізіолог
28 січня 2022 року виповнюється 120 років від дня народження видатного фізіолога XX століття, доктора біологічних наук, ученого-експериментатора, засновника клініко-фізіологічних методів, академіка АН УРСР Євгена Борисовича Бабського.
Основні праці науковця присвячені вивченню моторики травного тракту, загальної фізіології нервової системи, хімічним факторам збудження, механізмам м’язового скорочення, нервовому регулюванню та іонним механізмам автоматії серця, обміну речовин міокарда в різні фази серцевого циклу, медичній електроніці та кібернетиці, історії фізіології. Він є автором перших підручників з фізіології для педагогічних, медичних вишів та університетів.
До ювілею вченого фахівці відділу медичних наук підготували віртуальну виставку «Видатний український фізіолог». Запрошуємо ознайомитися.
Проказа: що відомо про хворобу
30 січня відзначається Всесвітній день допомоги хворим на проказу.
Основним девізом цього дня є боротьба з дискримінаційним ставленням до людей, хворих на проказу, надання їм усіх прав і можливостей для повноцінного життя, соціально-економічної реадаптації в суспільстві.
За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють 230 тисяч нових випадків лепри. Хвороба трапляється на всіх континентах, найпоширеніша у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки.
До Всесвітнього дня допомоги хворим на проказу відділ медичних наук підготував віртуальну виставку.
Ганс Сельє - творець вчення про стрес
Ганс Сельє (26 січня 1907, Відень - 16 жовтня 1982, Монреаль) - видатний канадський ендокринолог австро-угорського походження, лікар, основоположник учення про стрес, біолог зі світовим ім’ям, патофізіолог, директор Інституту експериментальної медицини і хірургії (з 1976 року Міжнародний інститут стресу) у Монреалі. Протягом майже п’ятдесяти років розробляв проблеми загального адаптаційного синдрому й стресу. Творець учення про гіпофізарно-адреналову систему.
До 115-річчя від дня народження видатного вченого фахівці відділу медичних наук підготували віртуальну виставку «Ганс Сельє — творець вчення про стрес». Запрошуємо ознайомитися!
Життя, присвячене фармації
18 січня 2022 року виповнилось 105 років від дня народження видатного організатора фармацевтичної справи, педагога, вченого і практика Івана Максимовича Губського. До Вашої уваги віртуальна виставка: "Життя, присвячене фармації".
Фундатор вітчизняної ендокринології
14 cічня 2022 року виповнилось 115 років від дня народження (1907 - 1993) видатного вченого-патофізіолога, ендокринолога, державного і громадського діяча Василя Павловича Комісаренка.
Академік Василь Павлович Комісаренко був ученим і людиною, чиє значення для науки та медицини не меркне з часом. Він залишається нашим сучасником. Його ідеї, ім’я, думки досі справляють потужний вплив на розвиток ендокринології. І тут простим переліком обійтися важко. Цей неординарний учений не тільки автор пріоритетних наукових праць, які мають велике значення для теоретичної та клінічної медицини, а й учасник створення фундаментальної ендокринології як науки. В. П. Комісаренко активно сприяв її розвитку в Україні. Саме він став організатором Інституту ендокринології та обміну речовин, що здобув світове визнання. До Вашої уваги віртуальна книжкова виставка:
4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля
Шрифт Брайля є унікальною азбукою, названою на честь її винахідника французького тифлопедагога Луї Брайля. Ця абетка являє собою тактильне поєднання графічних символів за допомогою 6 точок, що дає змогу передавати букви, цифри, музичні, математичні та наукові знаки. Однією з особливостей винаходу є те, що процес читання здійснюється по опуклим точкам, які проколювати треба зі зворотного боку аркуша (справа наліво), а вже читання відбувається стандартно – зліва направо. При читанні точки нумеруються по стовпцях зверху вниз. Відповідно при записі вони йдуть в зворотному порядку.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі близько 1 млрд людей мають порушення зору, з них понад 10 млн повністю незрячі, ще 130 млн мають дуже слабкий зір.
Для мільйонів незрячих людей шрифт Брайля є засобом спілкування. Окрім того, він відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлення поглядів і переконань.
На основі шрифту Брайля можна досягти швидкості читання 150 слів за хвилину, що становить приблизно половину швидкості читання зрячих.
Зараз система французького тифлопедагога пристосована для різних мов – навіть китайської.
Література:
1. Вплив читабельності шрифту Брайля на ефективність тактильного сприйняття інформації незрячими людьми [Текст] / С. Ф. Гавенко [и др.] // Львівський медичний часопис. - 2013. - Т. 19, № 3. - С. 69-74.
2. Для дітей з вадами зору надрукували дві святкові книжки шрифтом Брайля [Текст] // Бібліотечна планета. - 2017. - N 1. - С. 35.
3. Ливанова, М. Луи Брайль: На кончиках пальцев [Текст] / М. Ливанова // Личности. - 2018. - № 11/12. - С. 128-143.
11 грудня - Всесвітній день хворого на бронхіальну астму
Всесвітній день хворого на бронхіальну астму має щорічний характер і проводиться 11 грудня. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою більше 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають цим захворюванням.
Вперше Всесвітній день боротьби проти астми було відзначено в 1998 році в більш ніж 35 країнах і був приурочений до Всесвітнього наради по бронхіальній астмі, що проходила в Іспанії, м. Барселона.
Всесвітній день боротьби проти астми був заснований за рішенням Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я, основним його завданням є поліпшення обізнаності лікарів, пацієнтів та населення про це захворювання, привернення уваги громадськості до вирішення проблем, пов’язаних з астмою, і підвищення якості медичної допомоги пацієнтам з астмою.